понеділок, 18 січня 2016 р.

Людські чесноти та недоліки. Намагайся не обманювати.

Мета: продовжити формування уявлення про людські чесноти й недоліки, а саме про правдивість і брехливість; розвивати й удосконалювати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, планувати шляхи до самовдосконалення, оцінювати свої та чужі вчинки з морального боку; вчити добувати інформацію з різних джерел знань; формувати риси соціально компетентної особистості, а саме :здатності до самоаналізу й самопізнання, здатності до співпраці та взаєморозуміння; виховувати бажання завжди говорити правду.
Обладнання: сюжетні малюнки; модель уроку;        картки - ситуативні задачі
Хід уроку:
I. Актуалізація опорних знань.
1. Настанова на успіх:
- Пролунав дзвінок,  починаємо урок!
  З радістю разом до знань поспішаємо,
  знаємо: дорога ця нелегка.
  Вірю, усі перешкоди здолаємо!
  Успіхів, любі, натхнення й добра!
- Діти, побажайте один одному успіхів!
 2. Опитування:
 Учитель:
- Зараз попрацюємо із скринькою народної мудрості.
- Давайте відкриємо цю скарбницю народної мудрості та спробуємо з'ясувати, про які людські риси йдеться у  прислів’ях.
Сонце землю красить, а людину – праця.
Де дівка не плетена, там і хата не метена.
Хапун такий, що й з рідного батька здере.
Свій розум май і  людей питай.
Чия відвага, того й перемога.
На дошці  виставлені картки:
  Доброта , лінь, працьовитість, жадібність,
   допитливість , сміливість          
 3. Вправа « Дерево честі»
Учитель:
- В які групи можна об’єднати ці слова – назви рис людини?
(людські чесноти, людські недоліки)
Учитель:
- Які людські риси повинні бути в кожної людини?
- А яких нам треба намагатися позбутися. Чому?
(Діти виходять до дошки, називають риси, стисло мотивують.)
II. Повідомлення теми, мети уроку
Мотивація навчальної діяльності
Розповідь з елементами бесіди:
Учитель:
- Сьогодні ми будемо говорити про людські чесноти та недоліки.  Щоб дізнатися про які якості ми будемо говорити, я пропоную послухати притчу яка називається  «Язик та зуби».
При́тча — це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини
Жив собі на світі хлопчик, - він розмовляв, не знаючи міри.
 - Що за напасть цей язик, - бурчали зуби. Коли він уже заспокоїться й  помовчить хоч трохи?
 - Яке вам до мене діло? – зухвало відповідав язик. Я нікому не дозволю сувати носа в мої справи, а ще й давати дурні поради.
    І хлопчик продовжував белькотати до речі й не до речі.
    Але одного разу хлопчик так захопився, що дозволив язику сказати брехню. От тоді вже зуби не витримали, зімкнулися й боляче вкусили брехунця.
Язик став багряним від крові, а хлопчик гірко заплакав…
Запитання проблемного характеру:
- Чому заплакав хлопчик? (Тому що йому стало боляче)
- За що зуби покарали брехунця? (Тому що брехати не можна)
- Про які риси будемо говорити на уроці, які якості будемо досліджувати ? (правдивість, брехливість)
- Прочитайте тему нашого уроку.
- Як ви вважаєте,про що ми будемо говорити на уроці?  
Учні:
- Спочатку з'ясуємо, що таке правдивість і брехливість.
Далі розкриємо причини такої  поведінки дітей .
Потім складемо правила чесності, сплануємо шляхи до самоудосконалення.
Наприкінці підведемо підсумок: для чого це потрібно вам.
III. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
1.Бесіда з елементами практичної діяльності ( робота зі словником)
Учитель:
- Правда й брехня…, чесність, порядність і брехливість – ці поняття дуже часто супроводжують людину. Але одне з них возвеличує, а інше ганьбить її. Як не розгубитися, як відрізнити правду від брехні, плітки від істини, наклеп від щирості? Щоб знати, як діяти, треба чітко розуміти сутність, значення слова. І допоможе нам у цьому тлумачний словник. Але спочатку я б хотіла запитати у вас. Як ви вважаєте що означають ці поняття?
Приблизна відповідь учнів:
Правда –  це  те, що відповідає дійсності.
Правдивий – той, що говорить правду, істину.
Учитель:
 - З давніх часів правдивість, правдолюбство були в пошані у людей. Чесність оспівувалася в легендах, думах, піснях, оповідках. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати бажала йому, насамперед, ніколи в житті не розминатися з правдою.
Доберіть синоніми до слова "правдивість". Вимовте це слово пошепки. Які почуття охоплюють вас?  Отже, правдивість, це - ...
 - Прочитайте тлумачення слова  "брехня".
- Як називають людину, що говорить неправду?
- Таким чином, правдивість і брехливість – це риси людини: правдивість – чеснота, брехливість – недолік.
2.  Робота за ілюстраціями до українських казок:
- Наведіть приклади казок , у яких персонажі були правдивими або, навпаки, брехливими. Доведіть свою думку.
 На дошці ілюстрації до казок: "Колобок", "Кирило Кожум’яка", "Морозко", "Семеро козенят" тощо.)
3. Фізкультхвилинка: 
Встаньте, діти, посміхніться
 і до сонечка зверніться!
Руки вгору, руки вниз,
 і сусіду посміхнись.
Руки вгору,
руки в боки,
зробимо 4 кроки.
Знову руки підніміть і спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз! За роботу! Все гаразд!    
4. Моделювання  причинно - наслідкових зв’язків
а) бесіда:
  Учитель пропонує питання проблемного характеру:
- Як ви вважаєте, чому діти, хоч і розуміють, що говорити неправду – погано,  все ж таки обманюють?
б) робота в парі:
обговорення  запитання з використанням сюжетних малюнків:
1 малюнок: хлопчик отримав «двійку»;
2 малюнок: дівчинка вихваляється;
3 малюнок: хлопчик нудьгує;
4 малюнок: дівчинка пліткує. 
в) відповіді учнів, висновок:
- Отже,  назвіть причини, за яких діти вдаються до брехні.
Діти відповідають, обґрунтовують свої думки.
Учні:.
- Той, хто обманює, не може вимагати від інших правдивості.
 б) колетивне обговорення, висновок:
- Таким чином, ми з'ясували, чому треба намагатися не обманювати.
IV. Осмислення та систематизація вивченого
Розвязання ситуативної  задачі
Учитель:
- Діти, ми з'ясували наслідки поведінки людини, яка говорить неправду. Тепер проаналізуємо декілька життєвих ситуацій, які допоможуть нам сформулювати правила чесності.
Ігор пообіцяв Євгену принести диск із новим фільмом. Пройшов день, другий, а Ігор все відповідав: «Завтра принесу». Через два тижні Євген сказав Ігорю: "Мені такий самий диск подарував брат, а ти – брехун".
« Мені мама не дозволила», - образився Ігор.
Запитання для обговорення:
- Чому Євген назвав Ігоря брехуном?
- Чи був Ігор брехуном, адже йому мама не дозволила принести диск?
- Сформулюйте правило чесності.
Учні:
Сказав – зроби , не впевнений – не обіцяй.
2.Читання й обговорення оповідання В. Сухомлинського " Навіть квіти з сорому почервоніли"
Запитання для обговорення:
- Знайдіть уривок, що викликає у вас певні почуття (радості, суму, захоплення, сорому, поваги, жалю).
- Зачитайте у тексті найпроникливіше слова, які можуть підняти ністрій?
- Хто вчинив би так, як маленька дівчинка? Хто інакше?
- Яка головна думка твору?
- Сформулюйте правило чесності.
Учні:
Завжди кажи правду, якою б гіркою вона не була.
Таким чином, розглянувши декілька ситуацій, учні формулюють  правила чесності, які повторюють хором:
1. Сказав – зроби, не впевнений – не обіцяй.
2. Помилився – визнай, збрехав – зізнайся.
3. Гірка правда завжди краща за солодку брехню
V. Первинне застосування знань, формування умінь
1.Робота в групах: «Як би ти вчинив?»
 Завдання:  відтворити початок і придумати кінцівку, розіграти ситуацію, дати поради дітям, що потрапили у скрутне становище.
1. Хлопчик не вивчив вірш. Він попросив товариша підтвердити , що в будинку вимкнули світло, запевняючи, що товариш дуже виручить його…
2 . Дівчинка зламала чужу лінійку . Хлопчик питає, чи не бачили діти, хто зламав лінійку. Діти відповідають: "Це не я!"…
 Перегляд  ситуацій, міркування,  обговорення вибору  дітей, обґрунтування дітьми того чи іншого вибору за змістом ситуативної задачі.            
VI. Підсумок.
1. Бесіда:
- Яку тему ми опрацювали?
- Значення яких людських рис з'ясували?
- Виконуючи завдання, до  якого висновку дійшли?
- Для чого це потрібно кожному з вас?
2.Вправа "Вільний мікрофон".
самоаналіз учнів своєї роботи на уроці;
оцінювання роботи учнів учителем, іншими учнями.



Немає коментарів:

Дописати коментар